континуїтет

континуїтет
-у, ч.
1) юр. Правова наступність. || У міжнародному праві – здійснення державою-правонаступником передбачених у договорах прав і зобов'язань держави-попередника.
••

Тео́рія континуїте́ту — вчення, згідно з яким правосуб'єктність держави є ідентичною незалежно від будь-яких внутрішніх змін.

2) книжн. Неперервність, послідовність у розвитку, перебігу чого-небудь. Політика континуїтету.
3) Правило парламентської процедури, згідно з яким, якщо законопроект не затверджений до кінця тієї сесії парламенту, на якій його було внесено, його розгляд повинен бути відновленим на наступній сесії; прот. дисконтинуїтет.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»